Центр протидії дезінформації при РНБО України та Асоціація Юристок України “ЮрФем” роз'яснюють, в чому різниця між статусом біженця і тимчасовим захистом в Європі.
Усі країни, що відкрили кордони для українців, оперативно переписують закони для легалізації переселенців, вони можуть відрізнятися.
СТАТУС БІЖЕНЦЯ:
Згідно з Дублінською конвенцією, статус біженця надається у першій країні, кордон якої особа перетнула, тікаючи від війни. Його можуть отримати громадяни України, які залишили територію України через війну, а також особи, які легально проживали на території України, але мають громадянство інших країн. Особи без громадянства також можуть запросити статус біженця.
Статус біженця надає такі гарантії: право на проживання у таборі біженців, медичну допомогу, освіту для дітей, щомісячну грошову допомогу, доступ до ринку праці.
Але є і певні обмеження:
• неможливість залишити приймаючу країну до моменту отримання статусу;
• неможливість повернутися до України після отримання статусу; • позбавлення особистих документів (видається, посвідка на проживання);
• неможливість працевлаштуватися до моменту отримання статусу, а також у разі відмови надання такого статусу.
ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ:
4 березня почала діяти Директива тимчасового захисту Європейського Союзу, яка гарантує негайний захист в ЄС для осіб, які тікають від війни.
Отримати тимчасовий захист можуть:
• Громадяни України, які проживали в країні, включно до 24 лютого і були вимушені її залишити через війну;
• Особи, які отримали політичний притулок в Україні;
• Громадяни інших країн, які легально перебували на території України;
• Особи без громадянства.
Цей статус надає такі гарантії: право на освіту, медичне страхування, право на постійне проживання терміном 1 рік з можливим продовженням до 3 років, доступ до ринку праці, соціальну допомогу.
Центр протидії дезінформації застерігає: не поспішайте зі своїм рішенням, у вас є щонаймеше тиждень для того, аби зареєструватися.