Портал в режимі тестування та наповнення
Виступ Генерального консула України в Гамбурзі Юрія Ярмілка на семінарі “Україна 2013 – економіка великих можливостей”
Опубліковано 21 березня 2013 року о 18:42

Доброго дня, шановні пані та панове!

Дуже радий, що маю нагоду взяти участь у цьому зібранні.

Останнім часом в ЗМІ багато уваги приділялося питанню інтеграційного вибору України. Маю зазначити, що офіційна позиція керівництва держави оприлюднена, ми йдемо до Європи, цей курс є незмінним, проте рішення має прийняти Брюссель. Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом зі створенням поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі може бути підписана восени 2013 року на саміті “Східного партнерства” у Вільнюсі.

Ця Угода є великим економічним і політичним проектом, який було розпочато ще у 2007 році і який сьогодні може стати одним з інструментів модернізації Української держави. Враховуючи особливість цієї Угоди з точки зору політичної асоціації та інтеграції європейського та українського ринків, її підписання має важливе політичне значення, оскільки воно означатиме свідомий вибір української влади на користь розвитку України в рамках європейської цивілізаційної моделі.

Започаткування поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС надасть доступ до великого (500 млн. споживачів) та передбачуваного ринку з високою купівельною спроможністю населення.

ЗВТ з ЄС стимулюватиме покращення бізнес-клімату в Україні, перехід від радянських до європейських “правил гри” на українському ринку. Тобто йдеться про зміцнення правової держави та гарантування рівних можливостей для інвесторів.

Економічна інтеграція з ЄС – це наш шлях до модернізації.

Угода про асоціацію з ЄС юридично зафіксує політичні гарантії суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Української держави.

Європейський Союз – це спільнота з більш ніж 50-річною історією, яка довела свою життєздатність та ефективність. Плюси і мінуси європейського вибору зрозумілі. Досягнення Євросоюзу очевидні, так само як і труднощі, з якими він нині стикається. Але асоціація з ЄС повинна бути. Так само як і європейська інтеграція України. Ми керуємося своїм свідомим вибором на користь європейської моделі розвитку.

Зрозуміло, що на обраному шляху є певні труднощі. Політична та економічна ситуація в Україні на даний момент достатньо складна, але стабільна.

Тепер кілька слів про інвестиційний клімат в Україні – питання, яке може вас цікавити напряму.

За даними Державної статистичної служби, у січні-березні 2012 року в економіку України іноземні інвестори вклали 885,1 млн. дол. США прямих інвестицій.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, спрямованих в Україну, на 1 квітня 2012 року становив 50 млрд. 793,5 млн. дол. США, що на 1,7% більше у порівнянні з обсягами інвестицій на початок 2012 року і з розрахунку на одного українця становить 1115,7 дол. США.

Інвестиції надходили зі 130 країн світу.

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає більш ніж 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 13,66 млрд. дол. США, Німеччина – 7,47 млрд. дол., Нідерланди – 4,91 млрд. дол., Російська Федерація – 3,66 млрд. дол., Австрія – 3,45 млрд. дол., Великобританія – 2,3 млрд. дол., Франція – 2,28 млрд. дол., Швеція – 1,76 млрд. дол., США – 1,04 млрд. дол.

На сьогодні в Україні створене розвинене правове поле для інвестування. Законодавство України передбачає необхідні гарантії діяльності для інвесторів.

На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.

 Аналіз торговельно-економічних та інвестиційних відносин між Україною і ФРН свідчить про певне підвищення їхньої ефективності.

Водночас, на порядку денному залишаються окремі проблеми, вирішення яких сприятиме подальшому розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною і Німеччиною, збільшенню присутності продукції українських підприємств на європейському ринку та завоюванню його нових сегментів.

Основна проблема у торгівлі з Німеччиною полягає в необхідності диверсифікації номенклатури українського експорту, яка впродовж останнього часу залишається практично незмінною. Україна залишається постачальником товарів переважно сировинної групи та неглибокої переробки, що не може служити довгостроковою основою для розширення присутності українських товарів на європейському ринку. Основою подальшого розвитку двосторонньої торгівлі повинна стати взаємовигідна та взаємодоповнююча кооперація. З цієї точки зору пріоритетного значення набуває набуття нашою країною повноправного членства у СОТ, а також запровадження сучасної системи сертифікації та стандартизації товарів, яка б відповідала європейським вимогам.

Німецький капітал відіграє важливу роль у прискоренні модернізації українських основних фондів з метою нарощування експортного потенціалу нашої країни. Причому слід відзначити, що Німеччина серед країн-членів ЄС є найбільш орієнтованою у східноєвропейському напрямку.

На наш погляд, з метою вирішення головних проблемних питань необхідно:

  1. Домогтись розв’язання проблеми взаємного визнання сертифікатів як однієї з основних передумов для зняття технічних бар’єрів на шляху української продукції на ринок ФРН.
  2. Суттєво трансформувати експортну структуру, домогтись підвищення конкурентоспроможності експортного потенціалу шляхом модернізації діючих та запровадження нових, експортно-спроможних виробництв.
  3. Забезпечити суттєве удосконалення виставкової діяльності через вироблення механізму фінансової підтримки участі українських фірм-експонентів у найбільш вагомих виставкових заходах, що проводяться у ФРН.
  4. Через стимулювання засобами тарифного і нетарифного впливу ввезення в Україну переважно інвестиційних товарів для модернізації української промисловості і створення передумов для зростання експортно-орієнтованих галузей досягти подальшого зменшення від’ємного зовнішньоторговельного сальдо в українсько-німецькій торгівлі, в першу чергу за рахунок збільшення експорту готової продукції до ФРН.
  5. Виробити механізми державного впливу та підтримки розвитку мережі закордонних представництв українських фірм та об’єднань, ініціювати створення змішаних українсько-німецьких торговельних палат для розширення співпраці, особливо у сфері малого та середнього бізнесу.
  6. Приділяти увагу розвитку міжрегіонального співробітництва як найбільш перспективного та такого, що відповідає вимогам партнерських стосунків в умовах ринкової економіки та розширеного Європейського Союзу.

Таким чином, співробітництво з ФРН – важлива складова зовнішньо-економічної політики України. Німеччина належить до найважливіших торговельно-економічних партнерів України. За обсягами зовнішньоторговельних операцій з Україною Німеччина знаходиться на другому місці після Російської Федерації. Обсяг експортних поставок з України до Німеччини у 2012 році становив 5,2% від загального обсягу експорту. Імпортні надходження з Німеччини становили 8,1%, у 2012 році вони збільшились на 9,4%.

Серед країн Європи ФРН посідає перше місце за обсягами торгівлі з Україною.

В цьому контексті співробітництво з федеральною землею Шлезвіг-Гольштейн відіграє важливу роль, хоча останнім часом на його ефективність дещо вплинула світова економічна та фінансова криза.

Так, за 2012 р. порівняно з 2011 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Шлезвіг-Гольштейном зменшився на 16,6% та склав 99,2 млн. євро.

Експорт товарів та послуг з України до Шлезвіг-Гольштейну зменшився на 45,9% та склав 19,8 млн. євро.

Імпорт товарів та послуг з Шлезвіг-Гольштейну до України зменшився на 3,5% та склав 79,4 млн. євро.

Сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами у 2012 році для України негативне та становить 59,6 млн. євро.

На Шлезвіг-Гольштейн припадає близько 2% загального товарообігу України з Німеччиною. В свою чергу Україна посідає 31 місце в списку найбільших торговельних партнерів цієї федеральної землі серед країн Центральної та Східної Європи.

Ми маємо значні можливості поглиблення співпраці у сфері високих технологій, енергетиці, машинобудуванні, транспорті, реалізації масштабних економічних проектів як на двосторонньому рівні, так і з залученням інших зацікавлених країн.

Можу навести деякі приклади такої співпраці в Північній Німеччині. Так, компанія “Hamburg Port Consulting GmbH” надає суттєву допомогу щодо розбудови контейнерного терміналу Одеського порту, у розвиток якого вона інвестувала понад 70 млн. євро. Розвиваються великими темпами і ті зв’язки, що були раніше. Наприклад, компанія “Unterelbe-Frucht Handels GmbH” вже інвестувала в Україну більше 20 млн. євро, майже 30 українських підприємств працюють для цієї фірми. Підприємство “KATEX Warenhandel GmbH” успішно постачає сільгосптехніку в Україну, причому, воно проводить навчання по її експлуатації та гарантійний ремонт.

Фірма “Jungheinrich AG” активно співробітничає з заводом ім. Лепсе в Києві, фірма “OSTCHEM Germany GmbH” інвестує гроші в “Кримтітан”, “Кримсода” і т.д.

Активізувався і туристичний обмін. Гамбурзька турфірма “TOURBÜRO” та ганноверська “B&W Reisen” зміцнюють свої позиції в Україні.

Закликаємо і вас попри всі труднощі вірити у потенціал України і започаткувувати чи розширювати співпрацю з нашою державою.

Хоча Генконсульство має порівняно невеликі можливості для реалізації поставлених перед ним вагомих завдань, що зумовлено невеликою штатною кількістю співробітників, воно буде максимально сприяти у поглибленні існуючих двосторонніх зв’язків, пошуку нових, суттєвому розширенні напрямків та форм співробітництва. Запрошую звертатися до нас з пропозиціями, цікавими ідеями, завжди будемо раді їх спільно розглянути та запровадити в життя.

 

Дякую за увагу!

 

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux