24.11.2022, Гамбург, Головна церква Св.Петра
Німеччина була добре поінформована про Голодомор в Україні в 1932/33 роках - визнають німецькі науковці. Про це інформували Берлін тодішні дипломати. Церковні громади збирали допомогу. Німецькі інженери та робітники на місцях бачили наслідки голоду. Але після ІІ Світової війни німецькі історичні дослідження Східної Європи мали вузьку орієнтацію - лише на Росію. Тема Голодомору в Україні натомість була витіснена, забута та
проігнорована.
Тому одним із ключових завдань очікуваного визнання Німеччиною Голодомору як геноциду є повернення його в історичну пам´ять цієї країни та, водночас, усвідомлення врешті-решт німецьким суспільством, що ця трагедія - не лише відкрита рана на серці українського народу, але й має прямий зв`язок з тим, що сьогодні є головною ціллю російського злочинного режиму у війні проти України.
Тому 24 листопада ми не просто провели традиційний комеморативний захід для вшанування пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Метою було донести до гамбурзької спільноти правду про цю найбільшу гуманітарну катастрофу ХХ століття, про яку сьогодні мало хто навіть чув у Німеччині, та показати, наскільки важливою є ця тема у контексті сьогоднішніх подій.
Уперше в історії Гамбурга жертв Голодомору в Україні вшановували у центральній церкві міста. Уперше під час заходу до присутніх змогли звернутися ті, кому вдалося пережити те лихоліття - їхні задокументовані свідчення німецькою зачитали активісти української громади. Уперше замість палких промов було зачитано лише факти про тодішній геноцид українського народу - витяги з дослідницьких робіт знаних істориків: Енн Еплбаум, Роберта Конквеста, Сергія Плохія, Ніколаса Верта, Тімоті Снайдера, Нормана Наймарка, Гідо Гаусманна. Підтримати зв`язок сучасного з минулим допомагала виставка, спеціально підготовлена
Ukrainische Schule Hamburg Українська школа м.Гамбурґ на основі матеріалів Музею Голодомору.
Емоції від почутої правди посилювали українські музичні твори, в яких зібрався увесь біль, смуток і страждання історичної пам`яті нашого народу.
І, безперечно, лунали щирі молитви до Господа: за тих, хто тоді невинно загинув за прагнення бути господарем на своїй землі, і тих, хто зараз бореться проти орди зі сходу.
На завершення кожен з присутніх запалив свічку пам`яті та скуштував українського запашного домашнього караваю на згадку про те, чого були позбавлені українці на своїй родючій землі.
Щиро дякуємо усім, хто долучився до проведення цього надзвичайно інформативного та мистецько-емоційно насиченого окуменічного вечора, організованого Генеральним консульством України в Гамбурзі та Головною церквою Св.Петра в особі головного пастора др. Крузе і пасторки Варнінг:
Oleksiy Palchykov,
Павло Цвьок, Ярослав Богодист, Герман Шмідт,
Татьяна Пальчикова,
Alexander Blümel,
Julia Böttcher,
Andre Böttcher, Олеся Грубе,
Rostyslav Sukennyk,
Natalia Martin,
Олесь Волинчик,
Elena Litvinova,
Zoryana Terletska, Світлана Ніконорова.