17.08.2021, Бремен

Історична відповідальність та історична справедливість стосовно жертв та ролі України у ІІ Світовій війні були у фокусі відвідання Генеральним консулом України у Гамбурзі Іриною Тибінкою місця археологічних розкопок у районі Бремен-Ослебсгаузен (Грьопелінген). У часи ІІ Світової війни тут розташовувалися декілька таборів радянських військовополонених і примусових робітників. 

Українська дипломат зустрілася з керівницею археологічного проекту пані проф. Утою Галлє, очільницею району Грьопелінген пані Ульрікою Пала та начальницею відділу міжнародного співробітництва Канцелярії Сенату Бремена пані др. Аннеттою Ланг. Крім того, пані Ірина Тибінка мала нагоду поспілкуватися з представниками німецьких ЗМІ, а також привітати групу українських студентів-археологів з Київського національного університету імені Тараса Шевченка на чолі з науковим керівником пані др. Тетяною Пастушенко, керівницею Центру усних історичних досліджень університету і дослідницею Інституту історії України в ІІ Світовій війні Національної академії наук України. Участь саме української делегації у проекті стала можливою завдяки тісній взаємодії Генконсульства України в Гамбурзі із бременською владою та її розумінню важливості для двосторонніх відносин дослідження цього історичного періоду.  

Своєрідний патронат українського генконсульства над розкопками, які на початку серпня за підтримки Сенату міста розпочав  Бременський університет на чолі з професоркою археології Ута Галлє на місці колишнього розташування т.зв. «Російського кладовища», був також зумовлений необхідністю привернення уваги до теми, яку так активно намагається монополізувати російська сторона. Цьому, на жаль, сприяє й асоціювання більшістю німецького суспільства понять «радянський» та «російський», про що засвідчує, зокрема і назва кладовище, де відбуваються теперішні розкопки.

Німецькі студенти з Бремена та Берліна, які також беруть участь у розкопках, підтвердили у розмові з генконсулом відсутність у нинішніх підручниках історії про ІІ Світову війну згадок про чисельність жертв, які зазнав у війні український народ, та наголосили на необхідності розширення знань молодого покоління про цей період історії. 

Реалізації археологічного проекту передувала майже детективна історія, у вирішенні якої свою роль відіграло й українське представництво. Внаслідок закликів місцевих громадських активістів і офіційного звернення генконсульства до Бременського сенату місцевими науковцями були підняті давно запилені архіви і встановлено, що з понад 700 захоронень кладовища не усі були перепоховані на центральному кладовищі міста, як це вважалося раніше. Майже 280 поховань військовополонених і примусових робітників за наявними підрахунками могли залишитися забутими під двометровим промисловим насипом. Їх виявити, по можливості – ідентифікувати та з пошаною перепоховати – таке завдання стоїть сьогодні перед розпочатою експедицією. 

Наразі пані проф. Галлє, яка наголошує, що заплановані роботи не терплять поспіху, розповіла про вже виявлені знахідки, а саме два військові ідентифікаційні знаки та окремі частини людських кісток. Не виключено, що завдяки цим знахідкам хтось з родичів зможе нарешті дізнатися, де знаходять рештки безвісти зниклого у роки війни члена родини.